на главную поиск карта сайта

Диссертация, диплом под заказ

+380633380399

+380999518669

В данном разделе новостей нет, приносим извинения.


 

Не зарегистрирован


Вход
Забыли пароль?
Регистрация




 Заработок на картинках

  


УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ТИТАРЕНКО Олександр Михайлович

УДК 352.075.01

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ

МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

25.00.04 – місцеве самоврядування

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ-2003



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській Академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

КАЛЮХ Юрій Іванович,

Українська Академія державного управління

при Президентові України, головний науковий співробітник управління координації наукових досліджень.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ДАНИЛИШИН Богдан Михайлович,

Рада по вивченню продуктивних сил НАН України,

заступник голови,

кандидат наук з державного управління

КИРПОТ Олег Іванович,

фірма “Інвест”, директор.

Провідна установа - Академія муніципального управління, м. Київ.

Захист відбудеться “19“ червня 2003 року о 16-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Українській Академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української Академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий “17“ травня 2003 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.К.Майборода


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на прийняті впродовж останніх років Укази Президента України і вжиті заходи, в нашій країні не відбулося кардинальних позитивних змін, які б істотно вплинули на прискорення розвитку підприємництва. У Посланні Президента Верховній Раді України в 2002 р. “Україна: поступ у ХХІ століття” соціальна переорієнтація економіки та розвиток малого підприємництва визначаються одним із стратегічних пріоритетів, основною метою проведення ринкових реформ.

Загальновідомо, що експерти і практики досягнутий рівень розвитку малого підприємництва в Україні оцінюють як недостатній для виконання завдань, поставлених перед цим сектором економіки. І досить суттєвим негативним чинником є те, що Україна відстає від розвинених країн за низкою найбільш важливих показників розвитку малого підприємництва.

У різний час були проведені різноманітні масштабні дослідження західноєвропейських, американських, російських і українських економістів, що розкривають ті чи інші аспекти цієї багатогранної проблеми . В умовах ще не розвинутої соціально-економічної системи проблемам, пов’язаним з малим підприємництвом дрібнотоварного господарства, приділяли увагу вчені М. Вебер, В. Зомбарт, Р. Кантильон, А. Маршал, К. Маркс, Й. Шумпетер, А. Сміт, Ж. Б. Сей, Ф. Хайєк та ін. Деякі аспекти цієї проблеми знайшли відображення в роботах українських вчених Б.П.Андресюка, В.Д.Бакуменка, П.Д.Біленчука, Г.М.Білоуса, І.П.Бутка, В.М.Вакуленка, З.С.Варналія, О.Д.Василика, З.В.Герасимчука, О.В.Головка, Б.М.Данилишина, Ю.І.Дворського, Я.А.Жаліла, О.С.Ігнатенка, Ю.І.Калюха, Ю.А.Клочка, В.М.Князева, В.І.Кравченка, Ю.П.Лебединського, В.К.Мамутова, В.Л.Мусняка, Н.Р.Нижник, Ю.І.Палкіна, О.А.Пушкіна, В.А.Ребкала, С.В.Сірого, В.А.Скуратівського, В.А.Соловйова, Д.М.Стеченка, В.П.Троня, С.А.Фареника, Т.В.Черняка, А.А.Чухна та ін. Регіональні аспекти формування державної регуляторної політики щодо малого підприємництва в Україні відображені в останніх дисертаційних роботах Т.В. Кондратюк та С.О. Білої, захищених за спеціальністю 25.00.05 - “галузеве управління” у червні 2002 року в Українській Академії державного управління при Президентові України.

Однак питання формування регуляторної політики органами місцевого самоврядування, де вперше реєструють підприємства та з якими постійно взаємодіють впродовж всієї діяльності малі під­приємства, взаємозв’язку і взаємозалежності малого підприємництва і орга­нів місцевого самоврядування ще не повною мірою досліджені та проана­лі­зо­ва­ні.

Таким чином, проблема оптимальної взаємодії державних органів з підприємцями на місцях, встановлення прозорості та взаємної довіри у відносинах між ними за допомогою об’єктивних економічних індикаторів, впровадження моніторингової системи, яка базуватиметься на сучасних досягненнях інформаційних аналітичних технологій, потребує як теоретичного обгрунтування, методичного забезпечення, так і практичного впровадження. Актуальність і значення вирішення виявлених проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його основних елементів і структури.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження органічно пов’язана з науково-дослідною роботою кафедри управління містом Української Академії державного управління при Президентові України “Основні напрями вдосконалення територіальної організації влади та управління в контексті проведення адміністративної реформи в Україні” (номер державної реєстрації теми - 0101U003447). Автор брав активну участь у виконанні наукової теми кафедри, зокрема у розробці теоретичних питань моніторингу малого підприємництва і пропозицій щодо реформування та обгрунтування основних напрямків роботи нових відділів інформаційної політики у райдержадміністраціях і органах місцевого самоврядування впродовж навчання в аспірантурі з 1999 по 2002 рік.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є подальша розробка теорії, методології та організація практичного впровадження системи моніторингу малого підприємництва, за допомогою якого можлива активізація участі малих підприємств у виробленні, проведенні та аналізі політики органів місцевого самоврядування в умовах розвитку та поглиблення адміністративної реформи в Україні.

Для досягнення мети передбачалося послідовно вирішити такі завдання:

- здійснити аналіз еволюції теоретико-методологічних засад, сучасного стану і особливостей розвитку малого підприємництва в Україні як об’єкта державного регулювання;

- розкрити сутність державної регуляторної політики в Україні в умовах трансформації економіки в ринкову;

- розробити теоретичні та методологічні засади моніторингової системи малих підприємств на місцевому рівні;

- визначити практичні заходи щодо впровадження системи моніторингу малих підприємств на трьох різних стадіях здійснення регуляторної політики органів місцевого самоврядування (розробки, проведення та підсумкового аналізу);

- провести соціологічні дослідження серед малих підприємств Печер­ського району м. Києва щодо доцільності впровадження системи моніторингу та окремих положень дисертаційного дослідження.

Об’єктом дослідження є взаємовплив органів місцевого самоврядування і ма­лого підприємництва, який пов’язаний з розробкою та проведенням регуля­тор­ної політики органами місцевого самоврядування.

Предметом дисертаційного дослідження є формування системи моніторингу малого підприємництва органами місцевого самоврядування.

Загальна гіпотеза дослідження грунтується на припущенні про можливість застосування теоретичних і практичних результатів моніто­рин­гових систем зі збирання, накопичення та аналізу інформації у сфері державного управління та місцевого самоврядування. В результаті впрова­дження теоретичних та практичних напрацювань дисертаційної роботи в орга­нах місцевого самоврядування стане можливим встановлення прозорих, довірливих відносин між представниками органів місцевого самоврядування і малого підприємництва, поліпшаться умови їх взаємодії, прискоряться розвиток малих підприємств та побудова економічної основи (формування середнього класу) громадянського суспільства в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисерта­ційної роботи є положення і висновки з економічної теорії, соціології, теорії ймовірності та математичної статистики, комп’ютерного моделювання та аналізу інформаційних потоків, теоретичні напрацювання з місцевого само­врядування та державного управління, наукові праці вітчизняних і зару­біжних вчених з проблем становлення й розвитку малого підприємництва, регуляторної політики, взаємовідносин малих підприємств та органів місцевої влади.

Дисертаційне дослідження базується на таких методах:

- історичному і логічному - для еволюційного аналізу постановки проблеми дисертаційного дослідження та виявлення її спадкоємності з науко­вими роботами зарубіжних та вітчизняних вчених;

- димензіональному методі та системному підході, який включає методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, класифікації та систематизації з метою розробки теоретичних положень системи моніторингу малих підприємств, визначення його складових;

- емпіричного дослідження (спостереження, порівняння та вимірювання) - для розробки практичних заходів щодо впровадження системи моніторингу малих підприємств органами місцевого самоврядування;

- соціологічних досліджень - з метою розробки анкет, планування захо­дів щодо організації та проведення соціологічних опитувань на малих підприємствах Печерського району;

- імовірнісного аналізу та математичної статистики - для обробки результатів соціологічних опитувань.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі й нормативні акти з питань розвитку малого підприємництва, сучасні розробки щодо адміні­стративної реформи Української Академії державного управління при Пре­зидентові України, статистичні збірники і матеріали Державного комітету статистики України. З метою розширення інформаційної бази дослідження автором проаналізовано дані соціологічних опитувань вітчизняних і зарубіжних вчених та дослідників, особисто проведене анкетування суб’єктів малого підприємництва з актуальних проблем розвитку малого підприємництва в Україні та щодо можливостей впровадження системи моніторингу малих підприємств на місцевому рівні органами місцевого самоврядування.

Наукова новизна одержаних результатів визначається внеском автора в розробку теоретичних положень й обгрунтування практичних заходів щодо впровадження системи моніторингу малих підприємств, оцінки ефективності регуляторної політики стосовно вдосконалення взаємовпливу малого під­приємництва і органів місцевого самоврядування.

У дисертації отримані нові наукові положення та оригінальні рішення, які запропоновані здобувачем особисто:

­ вперше розроблено теоретичну модель та методологію впровадження (етапи та стадії) системи моніторингу малих підприємств органами місцевого самоврядування. Матеріали моніторингових досліджень можуть застосовуватися в діяльності районних державних адміністрацій і органів місцевого само­врядування під час поточного аудиту та аналізу ефективності різних заходів, і, зокрема, щодо регуляторної політики;

­ встановлено, що в умовах трансформаційних економічних процесів в Україні визначальним чинником активізації діяльності суб’єктів малого підприємництва виступає його активна державна підтримка, що включає інформаційне й кадрове забезпечення, вдосконалення нормативно-правової бази;

­ доведено необхідність і практичну можливість застосування системи моніторингу малих підприємств на стадіях розробки регуляторної політики, її проведення та аналізу органами місцевого самоврядування. Це дає змогу уникнути непродуманих управлінських рішень, запровадити нові форми роботи з малими підприємствами та поліпшити зворотний зв’язок з ними;

­ визначено, що динаміка розвитку малого підприємництва визначається необхідними і достатніми умовами. До необхідних умов належить законодавча база, що визначає правила, за якими функціонує мале підприємство, наявність фінансових ресурсів, необхідних для його життєдіяльності, та ін. Достатні умови визначаються мотивацією конкретних людей - учасників підприєм­ницької діяльності, і навколишнім середовищем;

­ удосконалено концепцію моніторингових досліджень малого під­приємництва як засобу поточної діагностики громадської думки найбільш активної частини населення району, яка безперервно еволюціонує;

­ визначено, що головною ознакою моніторингу малого підприємництва є послідовне накопичення і постійний вплив розрізнених думок представників малого підприємництва на формування цілісної системи поглядів посадових осіб органів місцевого самоврядування та вжиття ними відповідних заходів щодо планування та впровадження регуляторної політики.

Дістали подальшого розвитку:

- обгрунтування та з’ясування того, що непродумані рішення органів місцевого самоврядування не тільки значно уповільнюють темпи економічного зростання в Україні, а й “відвертають” громадян від малого підприємництва, знижують їх мотивацію до відкриття власної комерційної структури. Врешті-решт, це гальмує побудову громадянського суспільства та процеси демократизації в Україні;

- теоретичні напрацювання з моніторингових систем збирання, нако­пичення та аналізу інформації щодо поширення цих систем на районний рівень для забезпечення “зворотного” зв’язку та організації суспільного діалогу представників органів місцевого самоврядування та громадськості (пред­ставників малого підприємництва);

- шляхи розробки конкретних заходів з адміністративної реформи на місцевому рівні та можливості широкого застосування системи моніторингу як засобу поточної перевірки й консультування з посадовими особами органів місцевого самоврядування і державними службовцями та громадськістю щодо доцільності вжиття тих чи інших заходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові висновки й теоретичні розробки дисертаційного дослідження становлять основу наукових положень і висновків стосовно підвищення ефективності регуляторної політики районних державних адміністрацій і доведені до практичного впровадження у вигляді системи моніторингу малих підприємств у Печерському районі м. Києва. У дисертації містяться конкретні пропозиції щодо подальшого розвитку адміністративної реформи на місцевому рівні, обгрунтування та доцільності створення відповідних відділів інформаційної політики в органах місцевого самоврядування, головним завданням яких буде забезпечення грунтовного аналізу при розробці та проведенні заходів регуляторної політики на місцевому рівні за допомогою моніторингової системи малих підприємств. Це потребує створення адаптованого під конкретні умови їх функціонування автоматизованого інформаційно-аналітичного центру, розміщеного безпосередньо в районній державній адміністрації.

Конкретні рекомендації дисертаційного дослідження вже використані Печерською районною у місті Києві радою та державною адміністрацією при плануванні заходів з підтримки підприємництва на 2002-2003 роки (відповідний акт використання розробок дисертаційної роботи в Печерській районній у місті Києві державній адміністрації № 137/в-33 від 27 січня 2003 року наводиться в додатку 1 дисертації).

Отримані в дисертації теоретичні положення та висновки можуть застосовуватися в навчальному процесі, зокрема при викладанні навчальних модулів “Організаційно-правові засади державного управління”, “Терито­ріальна організація влади в Україні” та інших дисциплін з державного управління й економіки в Українській Академії державного управління при Президентові України та в її регіональних інститутах.

Автор вважає, що необхідно:

­ створити громадські об’єднання (спілки, ради, комітети тощо), куди б ввійшли підприємці й представники органів місцевого самоврядування, з метою організації суспільного діалогу (встановлення зворотного зв’язку) з обго­ворення актуальних проблем малого підприємництва та розробки плану спільних дій для виконання доручень Президента України на місцевому рівні щодо прискорення темпів розвитку малого підприємництва та структурної перебудови економіки України;

­ впровадити з метою сталого розвитку малого підприємництва в Пе­черському районі м. Києва систему моніторингу малого підприємництва з подальшим поширенням накопиченого досвіду в інших районах м. Києва, на регіональному рівні та в цілому по Україні.

Особистий внесок здобувача. Всі результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно. В роботах, виконаних у співавторстві, дисертанту належать основні ідеї (проведення соціологічних опитувань керівників, співробітників малих підприємств, обробки матеріалів анкетування, застосування результатів моніторингових досліджень для вироблення, проведення та аналізу результатів регуляторної політики органів місцевого самоврядування, забезпечення можливостей розробки конкретних заходів адміністративної реформи на базовому рівні місцевого самоврядування), послідовне проведення згідно із цими ідеями відповідних наукових досліджень, відображення їх результатів у наукових статтях [1-7].

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні положення дисертаційного дослідження оприлюднено: на науково-практичній конференції (за міжнародною участю) в Українській Академії державного управління при Президентові України “Суспільні реформи та станов­лення громадянського суспільства в Україні” (Київ, 2001); на міжнародному симпозіумі “Академічна сфера та дослідження й розробки по суспільно-державній політиці та управлінню в перехідний час” (Харків, 2001); на загальних зборах підприємців Печерського району, керівництва Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, податкової інспекції, податкової міліції, Київської державної адміністрації (Київ, 2001); на ІІ між­народній конференції “Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (Одеса, 2002); на науково-практичній конференції (за міжнародною участю) в Українській Академії державного управління при Президентові України “Державне управління в умовах інтеграції України до Європейського Союзу” (Київ, 2002); на форумі громадських організацій “Стратегія суспільного діалогу” (Київ, 2002); на Всеукраїнській нараді з питань підприємництва в Українському домі (Київ, 2002).

Матеріали й результати дисертації багаторазово обговорювалися на засіданні кафедри управління містом, а дисертація в цілому - на спільному засіданні кафедр управління містом, гуманітарної політики та управління охороною здоров’я Української Академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені автором у семи публікаціях, у тому числі: в чотирьох статтях у наукових журналах і збірниках, що є фаховими за спеціальністю “Державне управління”.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з них 163 сторінок основного тексту. В тексті дисертації міститься 16 таблиць, 46 рисунків, список використаних джерел включає 249 найменувань (з них 20 іноземною мовою) на 21 сторінці; 3 додатки подано на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета й завдання. Визначаються об’єкт та предмет дослідження, наукова новизна, теоретичне та практичне значення наукових досліджень, їх апробація у районних державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

У першому розділі - “Стан і тенденції розвитку малого підприємництва та регуляторної політики органів місцевого самоврядування” - проведено історико-еволюційний аналіз трансформації поглядів учених-економістів на мале підприємництво, визначено його роль і місце в економіці України, розкривається його сутність як економічної категорії, а також місце науки “державне управління” в сучасному суспільствознавстві, охарактеризовано концептуально-методологічні аспекти державної політики регулювання малого підприємництва та проаналізовано її вплив на формування та прискорення розвитку малого підприємництва в Україні.

Досвід країн світу з ринковою економікою свідчить, що малий бізнес розглядається як надзвичайно широке і містке поняття, в якому відображена сукупність економічних, етичних, державних, юридичних, політичних, історичних, психологічних та інших відносин. Він розвивається, базуючись на об’єктивних факторах економічного розвитку. Багато теоретиків минулого помилково вважали, що підприємництво самоініціюється і самопідтримується. Вони, як і А. Сміт, вірили, що за наявності капіталу, праці, сировинних мате­ріалів підприємництво виникає спонтанно. Пізніше, в роботі “Ізольована держа­ва”, німецький економіст А. Тюнен розглядав питання формування прибутку як результат підприємницької діяльності. Теорію, що поставила в центр уваги підприємця, започаткував відомий американський економіст Ф. Найту, який пов’я­зував сутність підприємницької діяльності з комерційною вигодою. За Ф. Хайє­ком, будь-який індивід, поведінка якого відрізняється пошуковим стилем, є потенційним підприємцем.

У колишньому СРСР категорії “підприємництво” і “підприємець” вчені-економісти не досліджували в зв’язку з їх офіційним невизнанням: під­приємництво при соціалізмі розглядалося як негативна діяльність, що давала змогу жити за рахунок експлуатації чужої праці.

Важливим аспектом розглядуваної проблеми є становлення самого підприємця як суб’єкта малого підприємництва, його роль підвищується в умовах пошуку но­вої економічної стратегії розвитку України, що повною мірою повинна вико­ристати внутрішні резерви, головним з яких є розвиток малого підприємництва.

Дані державної статистики дають змогу простежити певні тенденції до змін у розвитку малого підприємництва за галузями народногосподарського комплексу. На сьогодні сфера малого підприємництва України являє собою зріз усіх її галузей у визначених законодавством межах за чисельністю зайнятих і обся­гами виробництва та є невід’ємною складовою економіки держави. Велику роль у цьому віді­грала реалізація низки державних програм з розвитку малого підприємництва та відповідних регіональних програм. Це свідчить про значні, але далеко не пов­ністю розкриті внутрішні можливості розвитку малого підприємництва в країні.

Відсоток працівників малих і середніх підприємств від їх загальної кількості в Україні порівняно з іншими країнами ще дуже низький та далекий від розрахованої необхідної кількості. В економічно розвинутих країнах на 1000 осіб населення припадає 12-15 малих підприємств. Тільки за умови досягнення такого співвідношення в Україні можуть бути заповнені ринкові ніші, що утворюються внаслідок структурної перебудови її економіки та транс­формації в ринкову (за цим показником вітчизняні дані приблизно у 20 разів менші, ніж у США).

У цілому аналіз свідчить, що нагромаджений капітал спрямовується переважно не у виробничу сферу, а на ринок торговельно-посередницьких послуг. Тут швидше і без значних витрат можна одержати великі прибутки. Крім того, це зумовлене також орієнтацією торгівлі і посередництва на роботу з важкоконтрольованою готівкою завдяки можливості уникнути сплати податків.

Дослідження українських вчених-економістів свідчить, що основною причиною розширення неформального сектора економіки є, з одного боку, можливість швидкого збагачення у сфері товарного і фінансового обороту, а з другого - значні труднощі, що перешкоджають розвитку малого підприємництва, яке в цілому поки що не відіграє в національній економіці такої важливої ролі, як в економічно розвинутих країнах.

Політика державних органів влади щодо малих форм господарювання є важливим напрямом соціально-економічної політики України. Державне регулювання розвитку малого підприємництва виявляється в діалектичній єдності адміністративних та економічних методів, зокрема:

- адміністративні методи характеризуються прямим впливом на форму­вання і розвиток малого підприємництва шляхом встановлення обов’язкових для виконання і дотримання тих чи інших норм, стандартів, завдань і розпоряджень згідно з чинним законодавством;

- економічні методи - це комплексні, науково обгрунтовані форми і при­йо­ми державного регулювання підприємництва з урахуванням органічної взаємодії економічних категорій і законів, із застосуванням яких можливий його прискорений розвиток.

Недооцінка ролі держави в регулюванні підприємництва та економіки в цілому так само небезпечна для суспільства, як і недооцінка ролі ринкового ме­ханізму. Державне регулювання як елемент впливу на суб’єктів під­приєм­ницької діяльності й економіку в цілому здійснюється шляхом реалізації повноважень, наданих міністерствам, відомствам, крім того, слід враховувати регулювання як діяльність різноманітних державних органів. Результати аналізу показують, що державне регулювання становлення і розвитку малого підприємництва являє собою досить складний соціально-економічний механізм. Він діє як багатокомпонентна система і включає в себе низку важливих зовнішніх чинників стосовно суб’єктів малого підприємництва, полягає в забезпеченні відповідних економічних і правових умов та стимулів для розвитку цього сектора економіки і має здійснюватися шляхом вкладення в нього матеріальних і фінансових ресурсів на пільгових умовах. Значною мірою останнє стосується і того, що держава має забезпечити формування розвинутої ринкової інфраструктури, що також зумовлює не тільки подальший розвиток малого підприємництва, а й підвищення його стабільності та ефективності. В умовах перехідної економіки передусім необхідне поєднання саморегулювання конкурентного ринку і державного впливу на економіку. На наш погляд, підтримка малого підприємництва означає синтез управлінського і забез­пе­чувального аспектів системи державного регулювання. Українські дослідники цієї проблеми О.І. Барановський, С.О. Біла, Т.В. Кондратюк, О.В. Кужель, В.К. Чер­няк, А.А. Чухно та інші вважають, що в сучасних економічних умовах мале підприємництво особливо гостро потребує державної підтримки.

Державна підтримка малого підприємництва базується на реалізації певних принципів, найбільш загальним з яких є протекціонізм, об’єктивно зумовлений сутнісними основами ринкового господарювання. Протекціонізм щодо малого підприємництва характерний для більшості країн з розвинутою ринковою економікою. Наприклад, у США ще в 1953 році було прийнято спеціальний закон про малий бізнес, згідно з яким уряд був зобов’язаний “тією мірою, якою це можливо, надавати підтримку суб’єктам підприємницької діяльності, допомагати і захищати їхні інтереси з тим, щоб зберегти вільне конкурентне підприємництво”.

Важливим є також формування системи інфраструктурного обслуго­ву­вання малого підприємництва як невід’ємного компонента ринкових відносин щодо створення сприятливих умов для його становлення і розвитку. Головним складовим елементом інфраструктури, що сприяє розвитку підприємництва, є інформаційно-аналітична підтримка (інформаційні, консультативні, юридичні фірми, бізнес-центри і бізнес-інкубатори). В Україні, на жаль, поки що не створена мережа систем моніторингу малих підприємств, довідково-інфор­маційних і консалтингових служб. На державному рівні формування цієї інфра­струк­тури з обслуговування малого підприємництва перебуває на початковому етапі. Вирішення більшості поточних проблем малих підприємств можливе за умови створення моніторингової системи, налагодження ефективного зворотного зв’язку для становлення і подальшого розвитку під­приємницьких структур.

У другому розділі - “Теоретико-методологічні засади моніторингу малих підприємств” - розкривається зміст системи моніторингу малих під­приємств, його теоретичні та методичні засади, структура, завдання та принципи організації, розглядаються провідні інформаційно-аналітичні під­системи та відповідні бази даних, основні форми участі та застосування інноваційних комп’ютерних технологій для поліпшення взаємодії малих підприємств з відповідними відділами органів місцевого самоврядування, правове регулювання в українському законодавстві системи моніторингу. Динаміка розвитку малого підприємництва визначається необхідними і достатніми умовами. До необхідних умов відносимо законодавчу базу, що регламентує правила, за якими функціонує мале підприємство, наявність фінансових ресурсів, потрібних для його життєдіяльності, тощо. Достатні умови визначаються насамперед мотивацією конкретних людей - учасників підприємницької діяльності - і навколишнім середовищем. Останнє включає в себе місце розташування підприємства, територію, на якій здійснюється його виробничо-економічна діяльність, відносини з місцевими органами влади, сервіс тощо. Навіть незначні зміни у відносинах між представниками місцевих органів влади і малих підприємств, а також рішення, що приймають районні держадміністрації, можуть як стимулювати економічну активність малого підприємництва в регіоні, так і гальмувати її. Водночас через велику кількість малих підприємств і учасників підприємницької діяльності (у Печерському районі м. Києва зареєстровано близько 30 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі понад 2 тис. - у 2000 році), різно­маніття форм їх економічної діяльності (промислові, виробничі, торговельні, посередницькі тощо) місцевим органам влади на сьогодні практично неможливо відслідкувати економічні умови життєдіяльності малих під­приємств, що швидко змінюються, своєчасно задовольняти їх потреби і вирішувати їх проблеми.

Практичне здійснення запропонованої концепції моніторингу еконо­міч­ної діяльності малих підприємств у загальному вигляді передбачає докладне, комплексне вивчення складної трикомпонентної системи: “органи місцевого самоврядування - малі підприємства - територіальна громада, представлена громадськими об’єднаннями підприємців”. Активна взаємодія учасників систе­ми, спрямована на покращання економічної ситуації, зумовлює необхідність створення системи моніторингу малого підприємництва, побудованої на отриманні інформації, яка виникає в процесі взаємодії учасників системи і забез­печує оптимізацію управлінських рішень органів місцевого само­врядування.

Складові згаданої системи - це відкриті, динамічні саморегулюючі підсистеми, що самоорганізуються, і взаємно впливають одна на одну. Управ­лінські рішення формуються на основі інформації про динаміку по­каз­ників діяльності малих підприємств, режим мінливості ринкової кон’юнктури тощо. Система функціонує за рахунок зворотних зв’язків, завдяки яким виявляються фактори, що перешкоджають відхиленню малих підприємств від еко­номічно стійкого стану. Прикладом таких зворотних зв’язків може слугувати участь малих підприємств у прийнятті рішень органами місцевого само­врядування через участь у різноманітних форумах, нарадах і в таких винят­кових формах негативних зворотних зв’язків, як страйки та акції протесту.

Під таким моніторингом ми розуміємо динамічну систему з гнучкою інфраструктурою, що дає змогу виконувати безперервний контроль за станом економічної і ділової активності малих підприємств, давати прогнозні оцінки; розробляти рекомендації органам місцевого самоврядування, здійснювати аудит їх діяльності у сфері підтримки підприємництва. На підставі результатів моніторингу органи місцевого самоврядування визначають характер можливих управлінських рішень, терміни їх прийняття і виконання. Ці рішення мають сприяти стабілізації становища малих підприємств і стимулювати їх економічну активність. Такий підхід забезпечує широке охоплення всіх видів економічної активності і життєдіяльності малих підприємств, спрямованих на висвітлення окремих проблем, пов’язаних з раціональною ціновою, орендною політикою місцевих органів влади, комунальною власністю, кредитуванням тощо, і таких, що об’єднуються у вигляді підсистем у єдину систему моніторингу економічної активності малих підприємств.

Моніторинг економічної активності малих підприємств поділяється на комплексний, спеціальний та експертний. У сучасних економічних умовах, можливо, експертний вид моніторингу є оптимальним з погляду відношення якості інформації до ціни, за яку вона отримана.

Моніторинг малих підприємств потребує наявності відповідних сучасних засобів передавання, зберігання та обробки інформації і, головне, фахівців з правових та економічних питань, обізнаних з особливостями функціонування малого підприємництва. Зараз є досить багато науково-дослідних, аналітичних структур, в тому числі центрів підтримки підприємництва, здатних здійснювати моніторинг малого підприємництва на досить високому рівні на договірних засадах шляхом проведення замовником (органом місцевого самоврядування або громадською організацією) тендеру на виконання зазначених робіт.

Програмне забезпечення має базуватися на досягненнях технології штучного інтелекту (воно будується на основі експертних систем), а математичне забезпечення моніторингу малих підприємств - на прин­ципах стохастичної обробки інформації, що надходить (зокрема із застосу­ванням теорії випадкових процесів і ризик-аналізу). У сучасних економічних умовах повна реалізація програмного і математичного забезпечення неможлива. Тому на початковому етапі пропонується використовувати стандартні пакети обробки соціологічної інформації SPSS або “ОСА”.

Безпосередня участь малих підприємств у розробці і проведенні політики органами місцевого самоврядування є важливим засобом їх залучення до управління на місцевому і загальнодержавному рівні. Така участь наближує інтереси малих підприємств до цілей і завдань, що ставлять і вирішують органи місцевого самоврядування. Для цього підприємці можуть вжити таких заходів: проведення експертиз, адміністративного аудиту, громадських слухань, “круглих столів”, прес-конференцій, семінарів, медіа-кампаній, розробка стратегічного плану заходів регуляторної політики та розвитку місцевості, створення дорадчих органів при органах місцевого самоврядування, організація регулярних діалогів підприємців з посадовими особами органів місцевого самоврядування, запитів груп і окремих підприємців. Опосередкована участь підприємців у державному управління на місцевому рівні забезпечується шляхом установлення зворотних зв’язків між ними та органами місцевого самоврядування за допомогою системи моніторингу малого підприємництва.

Право підприємців брати участь у моніторингових дослідженнях гарантується загальними правами і свободами громадян України, які проголошені в Конституції та Законах України (“Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про підприємництво”, “Про інформацію” та інших). Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” “територіальна громада має право проводити громадські слухання, зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування”. Однією з форм таких слухань є оприлюднення результатів моніторингових досліджень малих підприємств.

У третьому розділі - Моніторинг малих підприємств як чинник удосконалення функціонування органів місцевого самоврядування” – розкриті на практиці корисність для органів місцевого самоврядування проведення моніторингу малого підприємництва і можливості систематичного використання результатів таких досліджень для аналізу політики органів місцевого самоврядування, а також визначено їх дієвість щодо вдосконалення управління людськими ресурсами, встановлено, наскільки моніторингові дослідження можуть застосовуватися як засіб інформування й інструмент адміністративної реформи. Як показує зарубіжний досвід, у низці країн Західної Європи органи місцевого самоврядування здебільшого зацікавлені у проведенні таких досліджень на постійній основі. Вони регулярно звертаються до соціо­логічних центрів вивчення думки підприємців з метою проведення соціологічних опитувань для встановлення зворотного зв’язку з ними щодо схвалення певних місцевих ініціатив і програм, загальної оцінки роботи органів місцевого самоврядування.

Основними завданнями адміністративної реформи є демократизація та підвищення ефективності державного управління. Їх виконання передбачає встановлення надійного зворотного зв’язку між адміністративними установами і громадськістю. Моніторинг малих підприємств може бути одним з найбільш продуктивних інструментів, здатних забезпечити такий зв’язок. Переваги моніторингових досліджень, що проводяться на постійній основі, і полягають в оперативному, часто більш дешевому способі збирання і накопичення інформації, до якого можуть бути залучені певні експертні групи підприємців, що найбільш повно відображають поточний стан малого підприємництва району. Хоча моніторинг малих підприємств не належить до прямих засобів, за допомогою яких громадяни можуть впливати на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, проте він забезпечує відчуття демократичної участі в управлінні районом, особливо якщо підприємці знають, що представники органів місцевого самоврядування постійно цікавляться їхньою думкою і беруть до уваги їхні рекомендації. Необхідною складовою реформування органів місцевого самоврядування є більш адекватне врахування інтересів громадян, і в тому числі підприємців. Вивчення задоволеності підприємців діяльністю органів місцевого самоврядування використовуємо переважно як засіб забезпечення їх зовнішнього контролю. Моніторингові дослідження дають змогу регулярно, систематично оцінювати якість послуг, що надають органи місцевого самоврядування, із суб’єктивного погляду підприємця. Рівень задоволеності ними підприємців відображає корисність і якість цих послуг, їх здатність окремо або в комплексі забезпечити поточні потреби підприємств, а також ступінь корумпованості українських чиновників.

З метою вивчення стану малого підприємництва в Печерському районі м. Києва та підвищення ефективності взаємодії підприємств з органами місцевої влади здобувачем було проведене експертне опитування керівників малих підприємств. Лише 20% опитаних ознайомлені з Програмою розвитку малого підприємництва району (тут слід зазначити, що велика кількість малих підприємств, зареєстрованих у Печерському районі, фактично розміщені в інших районах міста і тільки сплачують податки в податкову інспекцію Печерського району). По 30% респондентів співпрацюють з Радою директорів Печерського району, з Інформаційним центром сприяння розвитку підприємництва та з відділом підприємництва у Печерській районній у м. Києві державній адміністрації. Більшість керівників малих підприємств (майже 50%) в основному задоволені діяльністю Печерської районної у м. Києві державної адміністрації стосовно сфери розвитку підприємництва та власних під­приємств. Зокрема, 40% респондентів відомі приклади конструктивної взаємодії між підприємцями та Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, але разом з тим 45% опитаних не відчувають з її боку ні допомоги, ні протидії. 70% опитаних керівників малих підприємств вважають, що їх особисті зусилля та пропозиції не можуть впливати на діяльність органів місцевої влади у сфері регулювання малого підприємництва (саме відсутністю мотивації до активного впливу на взаємодію з владою можна пояснити відмову керівників малих підприємств взяти реальну участь у нашому опитуванні). У результаті опитування було встановлено, що підприємці спроможні постійно постачати інформацію (близько половини - застосовуючи сучасні інформа­ційно-аналітичні системи E-mail та ін.) не тільки щодо схвалення чи несхвалення реформ, стратегії районних адміністрацій, а й щодо ступеня готовності до змін тих людей, що будуть проводити цю стратегію в життя (посадових осіб органів місцевого самоврядування та державних службовців).

Органи місцевого самоврядування, розробляючи і проводячи самостійну по­літику з метою підвищення прозорості та довіри до них, можуть скориста­тися зворотним зв’язком із споживачами управлінських послуг, якими є, насам­перед, підприємці. Останні регулярно здають економічну звітність про свою діяльність, тобто взаємодіють з податковими районними органами; реєструють і перереєстровують підприємства, оформлюють ліцензії (вступають у відносини з районною адміністрацією, пожежниками, санепідемстанцією тощо).

Органам місцевого самоврядування часто складно визначити оптимальні цілі регуляторної політики щодо малих підприємств, оскільки стратегія запланованих заходів не включає докладні плани їх здійснення. Ці плани складаються в умовах часткового браку інформації про готовність структурних підрозділів органів місцевого самоврядування до нового мислення і змін, передбачених адміністративною реформою. І вивчення думок однієї з орга­нізованих верств громадян - підприємців - є важливою складовою адмі­ністративної реформи на районному рівні державного управління. Основними причинами, які заважають ефективно працювати Печерській районній у місті Києві державній адміністрації у сфері розвитку малого підприємництва, респонденти вважають: бюрократизацію - 50%; існуючу орендну політику - 45%; існуючу податкову політику - 40%; адміністративний тиск з боку вище­стоящих органів - 35%; відсутність механізмів відповідальності виконавчої влади перед громадськістю - 25% тощо. Керівники малих підприємств намагаються реально впливати на діяльність Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, яка згідно із законодавством є виконавчим органом Печерської районної у м. Києві ради, передусім через участь у Раді директорів району, у відкритих дискусіях, “круглих столах”, не вдаючись до таких крайніх заходів, як страйки та пікетування органів районної державної адміністрації і органів місцевого самоврядування, тобто в основному вони налаштовані на конструктивну взаємодію. Моніторинг малого підприємництва дасть змогу в реальному режимі часу оцінювати політику органів місцевої влади, зокрема щодо таких установ, як районна податкова адміністрація, міліція, санепідем­станція тощо, проаналізувати коливання рівнів довіри підприємців до органів місцевого самоврядування.

Тільки впровадження результатів моніторингу малих підприємств, організованого на прозорій, довірчій основі органами місцевого само­вря­дування з широким залученням малих підприємств, що працюють у певному районі, сприятиме кращому розумінню політиками реальної ситуації або вирішенню конкретної проблеми. Аналіз таких даних може також бути корисним для прийняття політичних рішень місцевими політиками, коли необхідно зробити вибір між кількома альтернативними напрямками складової адміністративної реформи на місцевому рівні.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації вирішене наукове завдання з подальшої розробки теорії, методології та реалізації практичних заходів стосовно впровадження системи моніторингу малих підприємств на районному рівні, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління та місцевого самоврядування, а саме: виявлено й обгрунтовано шляхи вдосконалення організаційних та інституційних основ встановлення зво­ротного зв’язку між малими підприємствами та органами місцевого самоврядування, можливості більш грунтовної розробки та проведення конкретних заходів регуляторної політики на місцевому рівні.

2. Результати аналізу еволюції теоретико-методологічних засад, сучасного стану і особливостей розвитку малого підприємництва в умовах трансформаційних процесів побудови ринкової економіки в Україні пере­конують, що визначальним фактором у комплексному механізмі активізації діяльності суб’єктів малого підприємництва є активна державна підтримка, ретельно розроблена і виважена регуляторна політика органів місцевого самоврядування, що включає вдосконалення нормативно-правової бази, інформаційне й кадрове забезпечення малого підприємництва. Основними видами адміністративного регулювання, що використовуються сьогодні, є державна реєстрація підприємства, ліцензування, сертифікація і стан­дар­тизація. Аналіз головних аспектів державного регулювання і підтримки малого підприємництва свідчить про важливість формування системи його інституціонального інфраструктурного обслуговування як невід’ємного компонента ринкових відносин.

3. Запропоноване визначення державного регулювання малого під­приємництва. Це система економічного, правового, соціального й органі­заційного забезпечення державою відповідного середовища для ефективного і сталого розвитку малого підприємництва, яка має виконувати завдання щодо:

а) обслуговування малих підприємств, доведення до них матеріальних, грошових, інформаційних ресурсів, держзамовлення;

б) планування, ситуативного управління та контролю.

4. Установлено, що головна проблема, без вирішення якої не можуть розвиватися малі підприємства - недосконалість належної системи державної і суспільної підтримки. Розвиток малого підприємництва стримує такий чинник, як недостатньо відрегульовані відносини суб’єктів підприємницької діяльності з органами місцевого самоврядування. Через велику кількість законів, нормативних актів, інструкцій підприємці змушені витрачати багато часу на вивчення змін у законодавстві і використання їх у своїй діяльності. Підприємства підлягають частим і безпідставним перевіркам з боку різно­манітних державних органів Як результат, становлення і подальший розвиток ма­лого підприємництва значно гальмуються, оскільки негативні зовнішні чин­ники, що впливають на його суб’єктів, набувають гіпертрофованих форм. Тому моніторинг цих аспектів діяльності малих підприємств зміг би стати дієвим засобом формування і розвитку малого підприємництва в Україні.

5. Удосконалено теорію та методологію системи моніторингу малих підприємств на основі сформульованого визначення моніторингу малих підприємств як динамічної системи з гнучкою інфраструктурою, що дає змогу постійно відслідковувати стан економічної і ділової активності малих під­приємств, давати прогнозні оцінки; розробляти відповідні рекомендації органам місцевого самоврядування, здійснювати аудит їх адміністративної діяльності у сфері аналізу регуляторної політики. На підставі отриманих результатів органи місцевого самоврядування визначають характер можливих управлінських рішень, терміни їх прийняття і виконання. Ці рішення мають забезпечити стабільність становища малих підприємств і стимулювати їх економічну активність.

6. Моніторингові дослідження дають змогу регулярно, систематично оцінювати якість послуг, що надають органи місцевого самоврядування, із суб’єктивного погляду представника малого підприємництва. Рівень задо­во­леності ними малих підприємств відображає корисність і якість цих послуг, їх здатність окремо або в комплексі забезпечити потреби і відповідність використанню.

7. Інформація може бути дієвим засобом для зміни моделей поведінки і реформування органів місцевого самоврядування. Таке реформування перед­бачає встановлення зворотного зв’язку із зацікавленими в цьому групами населення. Незважаючи на труднощі, пов’язані з реформуванням комплексних систем, якими є органи влади, видається доцільним отримати реальну оцінку думок малих підприємств та державних службовців, оскільки ця інформація може сприяти покращанню обслуговування. Вивчення рівня задоволеності малих підприємств ми використовуємо переважно як засіб забезпечення зовнішнього контролю органів місцевого самоврядування.

8. Моніторинг малих підприємств потребує наявності відповідних сучасних засобів передавання, зберігання та обробки інформації і, головне, фахівців з правових та економічних питань, обізнаних з особливостями функціо­нування малого підприємництва. Зараз є досить багато науково-дослід­них, аналітичних структур, в тому числі центрів підтримки підприємництва тощо, які здатні здійснювати моніторинг малого підприємництва на досить високому рівні на договірних засадах шляхом проведення замовником (органами місцевого самоврядування або громадською організацією) тендера на виконання зазначених робіт.

9. У дисертації доведено необхідність та практичну можливість засто­су­вання системи моніторингу малих підприємств на стадіях розробки регу­ля­торної політики, її проведення та аналізу місцевими органами влади (органами місцевого самоврядування). Це дає змогу уникнути непродуманих управ­лін­ських рішень, конкретизувати завдання адміністративної реформи на місцях (усвідомити зміст та форми новацій у проведенні регуляторної політики), запровадити нові форми роботи з малими підприємствами та поліпшити зворотний зв’язок (наприклад, обмін думками з актуальних питань життє­діяльності району, орендної політики, новинами в податковому законодавстві дасть змогу покращити ситуативне та стратегічне управління тощо за допо­могою сучасних інформаційно-аналітичних технологій, E-mail, Intеrnet та ін.). Всі ці заходи створять сприятливі місцеві умови для побудови економічної основи громадянського суспільства на районному рівні (через становлення малого підприємництва, а отже, зростання середнього класу в Україні).

10. Основним завданням використання результатів моніторингу малого підприємництва органами місцевого самоврядування в умовах адміністративної реформи в Україні є забезпечення гласності зібраної інформації і спільне обговорення відповідних даних на громадських слуханнях, “круглих столах”, а також проведення інших публічних заходів. Оптимальне використання даних моніторингу малих підприємств як засобу сприяння адміністративній реформі місцевої влади потребуватиме додаткових умов:

­ орієнтації органів місцевого самоврядування на гласність;

­ спрямування зусиль на ініціювання суспільних дискусій представників органів місцевого самоврядування та малих підприємств, недержавних гро­мадських організацій та інших зацікавлених осіб про результати моніторингу малого підприємництва.

11. Розроблені практичні заходи щодо впровадження системи моні­торингу малих підприємств у Печерському районі м. Києва для трьох стадій (розробки, проведення та підсумкового аналізу) регуляторної політики органів місцевого самоврядування шляхом вибіркового соціологічного дослідження серед малих підприємств стосовно доцільності системи моніторингу малих підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Титаренко О.М. Мале підприємництво та місцеве самоврядування // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 2. - Ч. 2. - С. 252-255.

2. Титаренко О.М. Актуальні проблеми місцевих органів влади щодо поліпшення зворотного зв’язку з малими підприємцями за допомогою моніторингової системи // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. – Вип 1. - Ч. 1. - С. 264-273.

3. Титаренко О.М., Калюх Ю.І. Можливості інформаційно-аналітичного моніторингу у встановленні суспільного діалогу малих підприємців з владою на місцевому рівні // Упр. сучасним містом. - 2002. - № 7-9 (7). - С. 136-139.

4. Титаренко О.М. Практична реалізація моніторингу економічної активності малого бізнесу на районному рівні // Зб. наук. пр. УАДУ. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - Вип. 2. - С. 260-269.

5. Титаренко О.М. Розвиток підприємницької ініціативи та малого бізнесу у контексті соціал-демократичної ідеї // Політолог. вісн. - 2001. - № 8. - С. 330-332.

6. Калюх Ю.І., Титаренко О.М., Півнева В.С. Побудова фундаменту гро­мадян­ського суспільства на місцевому рівні: оптимальна взаємодія місцевих орга­нів влади та малого бізнесу // Соціальна економіка. - 2001.- № 3-4. - С. 113-126.

7. Титаренко О.М. Процедура проведення тендерів у системі державного управління на місцевому рівні // Розробка державної політики: Аналіт. зап. – К.: Вид-во “К.І.С.”, 2002. - С. 207-212.

АНОТАЦІЇ

Титаренко О.М. Формування системи моніторингу малого під­при­ємництва органами місцевого самоврядування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 - місцеве самоврядування. - Українська Академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2003.

У дисертації розв’язане наукове завдання розробки теорії, методології та практичних заходів щодо впровадження системи моніторингу малих під­приємств на районному рівні, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління та місцевого самоврядування, а саме, виявлено й обгрунтовано шляхи вдосконалення організаційних та інсти­туційних основ встановлення зворотного зв’язку підприємців і органів місце­вого самоврядування, можливості більш грунтовної розробки та проведення конкретних заходів регуляторної політики на місцевому рівні. Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що розроблено теоретичні положення та практичні заходи системи моніторингу малих підприємств, який дає змогу оцінити ефективність регуляторної політики на районному рівні в умовах подальшого розвитку адміністративної реформи та зміни функцій державного управління в Україні.

Ключові слова: державне управління, місцеве самоврядування, районна дер­жавна адміністрація, адміністративна реформа, регуляторна політика, моні­торинг, малі підприємства, зворотний зв’язок, ефективність, місцевий рівень.

Титаренко А.М. Формирование системы мониторинга малого предпри­нимательства органами местного самоуправления. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук госу­дар­ственного управления по специальности 25.00.04 - местное само­управле­ние. - Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2003.

В диссертации решена научная задача разработки теории, методологии и практических мер по внедрению системы мониторинга малых предприятий на районном уровне, которая имеет важное значение для развития отечественной науки государственного управления и местного самоуправления: выявлены и обоснованы пути усовершенствования организационных и институциональных основ установления “обратной связи” между предпринимателями и местными органами власти, возможности обоснованной разработки и проведения конкрет­ных мероприятий регуляторной политики на местном уровне. Научная новизна полученных результатов определяется тем, что разработаны теоретические положения и практические мероприятия системы мониторинга малых пред­приятий, который позволяет оценить эффективность регуляторной политики районных государственных администраций и органов местного само­управ­ления в условиях дальнейшего развития административной реформы и изменения функций государственного управления в Украине.

В диссертационном исследовании установлено, что в условиях транс­формационных экономических преобразований в Украине определяющим фактором в комплексном механизме активизации деятельности субъектов малого предпринимательства выступает активная государственная поддержка, которая включает усовершенствование нормативно-правовой базы, инфор­мационное и кадровое обеспечения малого бизнеса. Впервые разработана теория и методология системы мониторинга малых предприятий районными государственными администрациями и органами местного самоуправления. Материалы мониторинговых исследований могут применяться в деятельности районных государственных администраций и местного самоуправления при текущем аудите и анализе эффективности различных мероприятий, и, в частности, касающихся регуляторной политики.

Доказаны необходимость и практическая возможность применения системы мониторинга малых предприятий на стадиях разработки регуляторной политики, ее проведения и анализа районными государственными адми­нистрациями и органами местного самоуправления. Это дает возможность избежать непродуманных управленческих решений (которые могут привести к крайней форме протеста предпринимателей - забастовкам и акциям протеста); конкретизировать задачи административной реформы на местах (уяснить содержание и формы инноваций в проведении регуляторной политики органами местной власти); ввести новые формы работы с малыми пред­приятиями и улучшить обратную связь (например, обмен мнениями по актуальным вопросам жизнедеятельности района, арендной политики, изменений в налоговом законодательстве и т.д.) с помощью современных информационно-аналитических технологий, Intеrnet, Е-mail и прочее.

Внесены конкретные предложения по осуществлению административной реформы органами местного самоуправления, в частности отделами, ответ­ствен­ными за планирование и проведение регуляторной политики путем изменения форм и методов их работы, установления прозрачных и доверительных взаимоотношений между государственными служащими и предпринимателями с помощью новой системы мониторинга малых пред­приятий. Ее внедрение в повседневную работу органов местного само­управ­ления позволит улучшить ситуативное и стратегическое управление, раз­ра­ботать конкретные мероприятия регуляторной политики и избежать ошибоч­ных управленческих решений. Все эти шаги, в конце концов, создадут благоприятные условия для построения экономической основы гражданского общества на районном уровне (через становление малого бизнеса, а следо­вательно, увеличение численности представителей среднего класса в Украине).

Показано, что непродуманные управленческие решения органов местного самоуправления, которые приводят к забастовкам и акциям протеста предпринимателей, не только значительно снижают темпы экономического роста Украины, но и препятствуют стремлению граждан Украины открыть собственное дело, “отталкивают” их от малого бизнеса и отбивают охоту им заняться. Последствия этих непродуманных решений невозможно оценить в каждом конкретном случае, то есть дифференцированно. К сожалению, возможны только интегральные оценки в виде снижения соответствующих итоговых показателей в ежегодной статистической отчетности по Украине (некоторые из них приведены в выступлении Президента Украины на Всеукраинском совещании по вопросам предпринимательства 15 июля 2002 г. в г. Киеве). В конечном итоге это тормозит построение гражданского общества и процессы демократизации в Украине.

Практическое значение полученных результатов состоит в том, что научные выводы и теоретические разработки диссертационного исследования апробированы путем пробного тестирования системы мониторинга малых предприятий в Печерском районе г. Киева. Материалы исследований содержат конкретные предложения относительно углубления и дальнейшего развития административной реформы органами местного самоуправления, в частности, обоснование целесообразности создания соответствующих отделов информа­ционной политики, главной задачей которых будет обеспечение качественного анализа при разработке и проведении мероприятий регуляторной политики, использование для этих целей системы мониторинга малых предприятий. Все это требует создание автоматизированного информационно-аналитического центра, размещенного непосредственно в органах местной власти. Конкретные рекомендации диссертации уже использованные Печерской районной госу­дарственной в городе Киеве администрации при планировании мероприятий регуляторной политики на 2002 и 2003 годы.

Ключевые слова: государственное управление, местное самоуправление, административная реформа, регуляторная политика, мониторинг, малые предприятия, обратная связь, эффективность, местный уровень.

A.M. Titarenko. Establishment of a system of monitoring of small enterprise by local self-goverments. - Manuscript.

Thesis for a Ph.D. of public administration degree under 25.00.04 speciality - local self-government. - The Ukrainian Academy of Public Administration under the President of Ukraine. - Kyiv, 2003.

The dissertation performs scientific task of development of theory, methodology and practical measures with regard to implementation of a system of monitoring of small enterprises at local level, which is important for development of national science of public administration and local self-government. Namely, ways of improvement of organizational and institutional grounds for establishment of feedback among businessmen and rayon state administrations and local self-governments, as well as possibilities of more profound development and implementation of concrete measures of regulatory policy at local level have been discovered and substantiated. Scientific novelty of the results obtained is determined by development of theoretical provisions and practical measures for a system of monitoring of small enterprises that enables assessment of efficiency of regulatory policy at local level in the course of administrative reform and change of functions of public administration in Ukraine.

Keywords: public administration, local self-government, rayon state administration, administrative reform, regulatory policy, monitoring, small enterprises, feedback, efficiency, local level.




© 2008-2012. Все права защищены.
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS